Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Корупція, явище таке ж давнє, як і людське суспільство, стало в Україні проблемою номер один. Адже без подолання корупції наша держава не зможе завершити розпочатих реформ, під питанням залишаються іноземні інвестиції, не зростає рівень життя більшості громадян. Досвід інших країн, яким вдалось приборкати корупцію, свідчить, що для цього слід приймати рішучі, активні і деколи непопулярні кроки.
Одним із таких кроків став Закон «Про Вищий антикорупційний суд», прийнятий Верховною Радою України 07.06.2018 року. Для початку діяльності цього суду прийнято також ряд інших нормативних актів – Закон України «Про утворення Вищого антикорупційного суду», зміни до процесуальних кодексів та законів, які підписані Президентом України, опубліковані і набрали законної сили. 02 серпня 2018 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України оголосила конкурс до Вищого антикорупційного суду.
Вищому антикорупційному суду будуть підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, тобто злочинів, вчинених внаслідок зловживання службовим становищем, отримання неправомірної вигоди державними службовцями та службовими особами, привласнення майна, відмивання коштів, здобутих злочинним шляхом, та інші злочини.
На посаду судді Вищого антикорупційного суду може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Такий суддя повинен також володіти знаннями та практичними навичками, необхідними для здійснення судочинства у справах, пов’язаних з корупцією.
Але з початком роботи Вищого антикорупційного суду частина справ, а саме справи про корупційні адміністративні правопорушення і надалі будуть розглядатись у місцевих судах.
Слід зазначити, що до адміністративних корупційних правопорушень законодавець відносить:
наявність конфлікту інтересів – тобто такі ситуації, коли державний службовець або депутат приймає рішення у власних інтересах чи в інтересах рідних або близьких осіб;
порушення обмеження сумісництва та суміщення посад;
порушення обмежень щодо отримання подарунків;
порушення вимог фінансового контролю – тобто неподання або несвоєчасне подання електронних декларацій або повідомлень про зміну фінансового стану, та деякі інші порушення.
З початку 2018 року Володимирецьким районним судом притягнуто до відповідальності 5 державних службовців та депутатів місцевих рад, в т.ч. за порушення вимог фінансового контролю та порушення обмежень щодо конфлікту інтересів.
Так, керівник одного з підрозділів Володимирецької РДА, суміщала свою діяльність з іншою оплачуваною діяльністю, видавала накази про власне преміювання, тобто діяла в умовах реального конфлікту інтересів, про який не повідомила безпосереднього керівника. Посадова особа притягнута до відповідальності за ст.172-7 КУпАП у вигляді штрафу. Апеляційний суд Рівненської області, який переглядав постанову Володимирецького районного суду за апеляційною скаргою держслужбовця, відхилив апеляцію і залишив рішення районного суду в силі.
Одного з депутатів районної ради, приватного підприємця було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.172-6 КУпАП за порушення вимог фінансового контролю, а саме за те, що він не подав до НАЗК повідомлення про суттєві зміни у своєму майновому стані – придбання автомобіля, земельних ділянок, нерухомості. За вчинене порушення депутат був покараний штрафом. Постанови Володимирецького районного суду особа не оскаржувала, і сплатила призначені судом штрафи.
В 2017 році за вчинення аналогічних порушень – неподання електронних декларацій, діяльність в умовах конфлікту інтересів – було притягнуто до відповідальності 6 посадових осіб.
Суддя-спікер Володимирецького районного суду О.Іванків
_03_03.png)
